Комахи

Наука, яка вивчає комах, має назву ентомологія (від грец. ентома — комахи і логос — наука).

Комахи заселили всі середовища існування: наземно-повітряне, ґрунтове, водойми, організми інших істот. Серед комах відомі «карлики» завдовжки частки міліметра (деякі їздці та жуки) та «велетні».

Наприклад, вусач-титан велетенський, який мешкає в Південній Америці, сягає до 17 см завдовжки.

А нічний метелик агрипіна (Південна Америка) - до 30 см у розмаху крил.

Тіло комах чітко поділене на три відділи: голову, груди та черевце.

Зовнішня будова комахи: 1 - голова; 2 - груди; 3 - черевце; 4 - вусики; 5 - ноги; 6 - крила; 7 - надкрила

Голова зовні вкрита суцільною капсулою з кутикули. З боків голови зазвичай розташована пара складних очей, між якими в багатьох комах (бджоли, бабки тощо) містяться ще 1—3 маленькі прості вічка. Комахи мають одну пару вусиків. Це органи чуття комах - нюху та дотику.

Серед комах є хижаки, фітофаги (споживачі рослин), сапротрофи, кровосисні та паразитичні види. Відповідно до споживання різних видів їжі в них виникли й різні типи ротових апаратів. Так, коник живиться листками рослин або іншими комахами. Ротові органи в нього слугують для подрібнення їжі та належать до гризучого ротового апарату (мал. 1). Він має непарні верхню та нижню губи, парні верхні та нижні щелепи. Гризучий ротовий апарат також у хрущів, тарганів, мурашок тощо.

Ротові апарати комах: 1 - гризучий; 2 - сисний; 3 - лижучий; 4 - колючо-сисний

Сисний та лижучий ротові апарати властиві комахам, що споживають рідку їжу. Різні його частини перетворилися на хоботок, яким комахи смокчуть (метелики) або злизують (мухи) нектар, соки та інші рідини (мал. 2, 3). У комах, які живляться соками рослин чи кров’ю тварин, проколюючи перед цим покриви рослин або своїх жертв (у комарів, бліх, вошей, клопів, попелиць тощо), ротовий апарат колючо-сисного типу (мал. 4). їхній сисний хоботок розташований усередині особливого футляра, до складу якого входять голкоподібні видозміни інших ротових органів.

Груди комах складаються з трьох сегментів: передньо-, середньо- та задньогрудей. До нижньої частини кожного сегмента приєднана пара ніг. Отже, у комах шість ніг. На кінцевому членику ноги розташовані два кігтики, а часто ще й присоски (наприклад, у мух), за допомогою яких комахи здатні пересуватися по вертикальних поверхнях. Ноги комах мають різноманітну будову, залежно від способу життя тварини. Завдяки їм комахи бігають, стрибають, плавають, риють ґрунт, ловлять здобич тощо.

Різноманітність ніг комах: 1 - бігальна туруна; 2 - стрибальна коника; 3 - риюча вовчка (капустянки); 4 - плавальна жука-водолюба; 5 - хапальна богомола; 6 - збиральна бджоли

До верхніх бічних кутів середньо- та задньогрудей у більшості дорослих комах приєднані дві пари крил: передня та задня. Крила - це подвійні пластинчасті складки покривів, усередині яких розміщені потовщення - жилки. Жилки виконують опорну функцію, створюючи скелет крила.

Крила з небагатьма жилками називають перетинчастими (у метеликів, бджіл тощо) (мал.1). Сітчасті крила мають густу сітку жилок (наприклад, у бабок) (мал. 2). У жука перша пара крил потовщена й перетворена на тверді надкрила (мал. 3), що слугують для захисту задньої пари перетинчастих крил, коли комаха не літає.

Крила комах: 1 - перетинчасті; 2 - сітчасті; 3 - надкрила; 4 - напівнадкрила (з допомогою вчителя назвіть комах, у яких вони трапляються)

На більшості сегментів черевця з боків розташовані отвори - дихальця, якими назовні відкриваються органи дихання. Черевце комах позбавлене кінцівок або вони видозмінені на органи парування (у самців), яйцеклад (у самок коників) чи жало (в ос і бджіл).

Як і в усіх членистоногих, зовнішній скелет комах утворений кутикулою. Вона вкрита зовні шаром жироподібної речовини, що перешкоджає випаровуванню води. У середньому шарі кутикули містяться пігменти, які надають тілу певного забарвлення. 

Давай перевіримо як запам'ятався матеріал. Зробимо вправу!